ПОМОРГАТИ
Значення поморгати це
ПОМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Моргати якийсь час. Хай сусідки напослідки [напослідок] Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть (Г.-Арт., Байки.., 1958, 181); Заревла машина, затанцювало миготливе світло фар, поморгало трохи, блимнуло разів зо два і погасло (Збан., Єдина, 1959, 62).
Поморга́ти ву́сами (ву́сиками, у́сиками і т. ін.) — порухати, поворушити вусами якийсь час. Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Мирний, IV, 1955, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 133.
Поморгати, га́ю, єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 299.
поморгати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| blink | поморгать |
поморгати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomorhaty | pomorhaty | pomorhaty |
поморгати Рід - дієслово, доконаний вид
поморгати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поморгаю | поморгаємо |
| 2 особа | поморгаєш | поморгаєте |
| 3 особа | поморгає | поморгають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поморгав | поморгали |
| Жіночий рід | поморгала | |
| Середній рід | поморгало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поморгаймо | |
| 2 особа | поморгай | поморгайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поморгавши |
поморгати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |