ПОМОГОРИЧИТИ
Значення помогоричити це
ПОМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш і ПОМОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Поставити кому-небудь могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного завершення якоїсь справи. // Пригоститися могоричем. Хилитався [Потап] на санях, мов п’яний, мов з ярмарку їхав, помогоричивши добре (Коцюб., II, 1955, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 131.
Помогоричити, чу, чиш, гл. Угостить могорычемъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 299.
помогоричити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| podogorica | помогоричити |
помогоричити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomohorychyty | pomohorychyty | pomohorychyty |
помогоричити Рід - дієслово, доконаний вид
помогоричити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помогоричу | помогоричимо |
| 2 особа | помогоричиш | помогоричите |
| 3 особа | помогоричить | помогоричать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помогоричив | помогоричили |
| Жіночий рід | помогоричила | |
| Середній рід | помогоричило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помогоричмо | |
| 2 особа | помогорич | помогоричте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помогоричивши |
помогоричити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |