ПОМИРИТИ
Значення помирити це
ПОМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., перех. і без додатка.
1. Відновити згоду, мирні стосунки між тими, хто посварився або ворогує один з одним. Як чорна Ївга полаялася з Тимофієм та й до ворожки ходила, щоб помирила (Мирний, III, 1954, 32); Василь Іванович помирив Мотрону Іванівну з чоловіком (Ю. Янов., Мир, 1956, 23); Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (Коз., Листи.., 1967, 31).
2. Спонукати терпляче зносити що-небудь, ставитися до когось; примирити. Отак на мить передо мною Тюрму твій образ озарив, З гіркою долею земною, З життям пекельним помирив! (Граб., І, 1959, 369); Спільний сніданок і можливість перекинутись щирим словом з близькою людиною.. помирили Остапа з несподіваним випадком (Коцюб., І, 1955, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 122.
Помирити, рю́, риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 296.
помирити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to reconcile | помирить |
помирити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomyryty | pomyryty | pomyryty |
помирити Рід - дієслово, доконаний вид
помирити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помирю | помиримо |
| 2 особа | помириш | помирите |
| 3 особа | помирить | помирять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помирив | помирили |
| Жіночий рід | помирила | |
| Середній рід | помирило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помирімо | |
| 2 особа | помири | помиріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помиривши |
помирити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
помирити в англійській розкладці - gjvbhbnb
Цитати української літератури з використанням слова помирити
"— Та що ти! Що ти! — скрикнув лейтенант. — Таке скажеш — посварити! Совсем наоборот! Це ж вона все придумала, щоб помирити вас"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"В Кисіля була думка помирити шляхту з козаками."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький
"— Кожен вибирав собі святість де може і як може, — спробував помирити їх Гріті"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"— Таке скажеш — посварити! Совсем наоборот! Це ж вона все придумала, щоб помирити вас"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"Он приїздив до нашого табору пiд Кумейками наш таки шляхтич, нашого ж роду i нашої вiри Адам Кисiль; приїздив нiбито за посланця од короля, щоб помирити козакiв з Польщею"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський
"Зять стямкував, що вже настав час вмикнутись в ту тяганину й як-небудь хоч для форми помирити те, що між собою ніяк не мирить."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"Щоб помирити зятя з Олесею, Терлецький вирядив в Богуслав для його два новісінькі волові вози."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"I вирiшила Гребенючка нас помирити"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки
"— Ми тільки вдаємо інтелігентів, — спробував помирити їх лікар"Загребельний Павло Архипович - Диво