ПОМЕЖУВАТИ
Значення помежувати це
ПОМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до межува́ти 1. * Образно. — Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому — нічого… (Мирний, II, 1954, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 115.
Помежувати, жую, єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 294.
помежувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pomegrate | помежувати |
помежувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomezhuvaty | pomezhuvaty | pomezhuvaty |
помежувати Рід - дієслово, доконаний вид
помежувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помежую | помежуємо |
| 2 особа | помежуєш | помежуєте |
| 3 особа | помежує | помежують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помежував | помежували |
| Жіночий рід | помежувала | |
| Середній рід | помежувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помежуймо | |
| 2 особа | помежуй | помежуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помежувавши |
помежувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |