ПОМАЩЕНИЙ

ПОМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помасти́ти. Наче хмелем укрита голова її блискучими кучерями, помащеними пахучою мастю (Мирний, IV, 1955, 172); На друге бували.. смажені на олії чорноморські бички або м’які білі пампушки, помащені справжнім коров’ячим маслом (Збан., Сеспель, 1961, 43); Самі хижі були великі, деякі з них помащені білою або зеленою глиною (Скл., Святослав, 1959, 11); Вахтовий нічної вахти слюсарів Шахраманов приязно глянув на помащені мазутом руки Кулама Бадала (Донч., II, 1956, 241); * Образно. Не зазнає дідова унука сирітської долі, не куштуватиме хліба, помащеного прокльоном (Л. Янов., І, 1959, 302); // пома́щено, безос. присудк. сл. Не помащено, то й скрипить (Номис, 1864, № 7398); — На коржикові наче сметана солодка-солодка… зверху помащено та притрушено червоним маком… (Коцюб., І, 1955, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 114.