ПОМАНИТИ
Значення поманити це
ПОМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, перех. і без додатка. Док. до мани́ти. Цибулько знову розплющив очі, поманивши до себе поглядом комісара (Кучер, Чорноморці, 1956, 281); У перерву Максим Сергійович пальцем поманив Івана Залізняка (Собко, Звич. життя, 1957, 32); Були.. дядьки та тітки.., та ті за двором жили, а туди заходили тільки вряди-годи, щоб часом поманити її сухарем з остюками (Мирний, IV, 1955, 293); Поманили мене вогники на Донецький край, поманили та й затримали, — пишу матері: «Прощай!» (Рудь, Дон. зорі, 1958, 17); Пестила [Маланка] мрію про землю, а земля встала проти неї.. Як марево поманила і як марево щезла (Коцюб., II, 1955, 105); Чи захоче Тоня із ним дружити? Чи тільки так поманить, полегковажить та й майне далі? (Гончар, Тронка, 1963, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 113.
Поманити, ню́, ниш, гл. Поманить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 293.
поманити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to entice | поманить |
поманити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomanyty | pomanyty | pomanyty |
поманити Рід - дієслово, доконаний вид
поманити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поманю | поманимо |
| 2 особа | поманиш | поманите |
| 3 особа | поманить | поманять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поманив | поманили |
| Жіночий рід | поманила | |
| Середній рід | поманило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поманімо | |
| 2 особа | помани | поманіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поманивши |
поманити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
поманити в англійській розкладці - gjvfybnb
Цитати української літератури з використанням слова поманити
"Пріск хотів поманити його, та пес мовби й не до нього"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку, та ті за двором жили, а туди заходили тільки вряди-годи, щоб часом поманити її сухарем з остюками"Мирний Панас - Морозенко