ПОЛІР
Значення полір це
ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 78.
полір Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| polir | полир |
полір Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| polir | polir | polir |
полір Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
полір Словоформи слова
| Називний | полір | поліри |
| Родовий | поліра | полірів |
| Давальний | полірові, поліру | полірам |
| Знахідний | полір | поліри |
| Орудний | поліром | полірами |
| Місцевий | на/у полірі | на/у полірах |
| Кличний | поліре | поліри |
полір Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |