ПОЛІВКА

ПОЛІ́ВКА¹, и, ж.

1. Невеликий, перев. польовий та лісовий гризун, подібний до миші. Численні миші, полівки, хом’яки, ховрахи та інші гризуни.. знищують багато зерна, овочів, шкодять технічним культурам (Корисні птахи.., 1950, 6); Багато мишовидних гризунів зустрічається на полях. Це польова миша .., сіра полівка з порівняно коротким хвостом (Зоол., 1957, 150); Розмножуючись у великій кількості в букових лісах, руді полівки можуть завдавати шкоди розсадникам і сільськогосподарським культурам, що знаходяться в межах лісових масивів (Звірі.. Карпат.., 1952, 45).

2. розм. Польова газета. Великою популярністю користуються полівки. В них висвітлюється досвід передовиків (Київ. правда, 15.VI 1951, 3); Хто, як не агітатор, допоможе випустити полівку чи сатиричний листок, виготовити плакати, заклики? (Рад. Укр., 9.IV 1959, 1).

3. діал. Рівнина, поле. Та став же старший брат та середульший На полівку вибігати, на степи високі, На великі дороги розхіднії (Думи.., 1941, 88).

ПОЛІ́ВКА², и, ж. Зменш.-пестл. до поло́ва. Манить так, як горобця на полівку (Номис, 1864, № 3090); * Образно. — Чув цих студентів у поїзді, як на святки їхали — полівка, свату, а не люди! (Кос., Новели, 1962, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 72.

Полівка, ки, ж.

1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098.

2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 284.