ПОЛІВИТИ
Значення полівити це
ПОЛІВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. полівля́ть; док.
1. неперех. Їдучи, йдучи, відхилитися ліворуч. * Образно. — Скоро лиш одною ногою полівиш, щоб зійти на пагубну дорогу, ого, вже тебе той терен [сумління] зашпигає, і ослабить, і заглушить твою лиху силу (Фр., IV, 1950, 397).
2. перех. Спрямувати щось ліворуч. Полівити поводи.
3. неперех., безос., кому, діал. Полегшати. Йому полівило (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 72.
Полівити, влю́, виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 284.
полівити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pollici | полівити |
полівити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| polivyty | polivyty | polivyty |
полівити Рід - дієслово, доконаний вид
полівити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полівлю | полівимо |
| 2 особа | полівиш | полівите |
| 3 особа | полівить | полівлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | полівив | полівили |
| Жіночий рід | полівила | |
| Середній рід | полівило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полівімо | |
| 2 особа | поліви | полівіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | полівивши |
полівити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |