ПОЛЯЧИТИ
Значення полячити це
ПОЛЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., рідко. Те саме, що ополя́чувати. — Виходить — лагодилася [цариця Марина] полячити народ руський!.. (Ле, Побратими, 1954, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 109.
полячити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| polycity | полячити |
полячити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| poliachyty | poliachyty | polyachyty |
полячити Рід - дієслово, недоконаний вид
полячити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полячу | полячимо |
| 2 особа | полячиш | полячите |
| 3 особа | полячить | полячать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полячитиму | полячитимемо |
| 2 особа | полячитимеш | полячитимете |
| 3 особа | полячитиме | полячитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | полячив | полячили |
| Жіночий рід | полячила | |
| Середній рід | полячило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полячмо | |
| 2 особа | поляч | полячте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | полячачи | |
| Минулий час | полячивши |
полячити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |