ПОЛЬОВИК

Значення польовик це

Польовик, ка, м.

1) Житель полей, равнинъ.

2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 290.

польови́к = польови́й — у дохрис­тиянських віруваннях — господар поля, його дух, звичайно злий, не­чистий (у Б. Грінченка: «А в полі живе польовий, — і то нечиста сила»); живе нібито в полях серед збіжжя, любить викачуватися в ньому (тому рослини вилягають); носиться по житах та травах із віт­ром; часом прибирає вигляду коз­ла чи якогось лихого звіра; може набирати й людської подоби; гріх копати рови обабіч доріг, бо там ховаються польовики.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 467-468.

польовик Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
polevikполевик

польовик Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
polovykpol'ovykpol'ovyk

польовик Рід - іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина

польовик Словоформи слова

Називнийпольовикпольовики
Родовийпольовикапольовиків
Давальнийпольовикові, польовикупольовикам
Знахіднийпольовикапольовиків
Оруднийпольовикомпольовиками
Місцевийна/у польовику, польовиковіна/у польовиках
Кличнийпольовикупольовики

польовик Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
834

польовик в англійській розкладці - gjkmjdbr

Цитати української літератури з використанням слова польовик

"Село подейкувало, що Планетник знається з Водяником, русалками, що він заодно з лісовиками й лісовками, що його слухається Польовик… Якби він схотів, то міг би обернутися у Вовкулаку"Харчук Борис Микитович - Планетник