ПОЛОТЕНКО

ПОЛОТЕ́НКО, а, с.

1. Пестл. до полотно́ 1. Полотенко на станок.

2. Полотно для сита. В’язка личаних полотенків на решета (Сл. Гр.).

3. Те саме, що полоте́нце 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 97.

Полотенко, ка, с.

1) Ум. отъ полотно.

2) Полотно для сита. В’язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63.

3) = Полотенце 3. Вх. Уг. 261.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 287.