ПОЛОНИТИ
Значення полонити це
ПОЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, недок. і док., перех.
1. Насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій. Злі татари набігали, Мужа й жону зарубали, Мале дівча полонили, Тільки хлопця не вловили (Кост., І, 1967, 91); Загін під командуванням генерал-майора Дорохова.. полонив триста чоловік (Кочура, Зол. грамота, 1960, 333).
2. Силою війська підкоряти, загарбувати, завойовувати. — Чутка є, що цар хоче Весь світ полонити (Шевч., І, 1963, 302); Радянських просторів, земель неозорих Не зміг полонити розлючений ворог (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 150).
3. перен. Підкоряти своєму впливові. Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (Коцюб., І, 1955, 414); Страх міцно полонив Сахно (Смолич, І, 1958, 79); // Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати. Чимсь вона полонила мене, сьогодні й сам не можу сказати чим (Вільде, Винен.., 1959, 6); Який він, справді, Київ цей! Якою Красою він навік нас полонив! (Рильський, І, 1956, 301); Поет [А. Малишко] полонить непідробною щирістю, різноманітністю тематики, багатим запасом мелодій, яскравістю національних рис (Рад. літ-во, 7, 1967, 46).
Полони́ти се́рце чиє — дуже сподобатися кому-небудь. Ось молодий Ацамаз і побачив красуню. Серце юнацьке одразу вона полонила (Перв., З глибини, 1956, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 94.
Полонити, ню́, ниш, гл.
1) Плѣнить.
2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 287.
полонити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| capture | пленить |
полонити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| polonyty | polonyty | polonyty |
полонити Рід - дієслово, недоконаний вид
полонити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полоню | полонимо |
| 2 особа | полониш | полоните |
| 3 особа | полонить | полонять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полонитиму | полонитимемо |
| 2 особа | полонитимеш | полонитимете |
| 3 особа | полонитиме | полонитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | полонив | полонили |
| Жіночий рід | полонила | |
| Середній рід | полонило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | полонімо | |
| 2 особа | полони | полоніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | полонячи | |
| Минулий час | полонивши |
полонити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
полонити в англійській розкладці - gjkjybnb
Цитати української літератури з використанням слова полонити
"Розшукавши ножиці, Дарина відрізала свою косу, наділа конфедератку й перетворилася на красеня-юнака, здатного полонити навіть королівну"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Ні, не мадам Боварі може сьогодні полонити Андрієву душу — її можуть полонити лише спокій і самотність, та цього саме й бракувало."Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Кольори, книги, портрети мають завдання не вчити, а полонити, обезвладнювати і корити."Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Борис, я бачив, пнувся з усiх сил: розмахував руками, погойдувався всiм тiлом, раз по раз пiдскакував з лави й походжав перед носом у Капiтона Порфировича -- одним словом, робив усе можливе й неможливе, аби полонити його увагу"Костецкий Анатолий - Хочу лiтати !
"— Я й сама хотіла навесні, аж тут печенізький хан обступив був Родню: хотів спалити город і полонити княжну"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"— Дозвольте дізнатись, мадам, як вам удається полонити нас з першого погляду? Якою таємною зброєю користуєтесь?"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Хоче моє серце полонити,"Грінчак Василь Якович - «Омелюх сидить на горобині…»
"Ага, це той самий, що вчора і позавчора намагався полонити її дотепами й мімікою, взятими напрокат з індійських фільмів."Симоненко Василь Андрійович - Білі привиди