ПОЛИЧНЕ
Значення поличне це
ПОЛИ́ЧНЕ, ного, с., юр. Речовий доказ. — Що воно за суддя? Який він суддя? У вас, — каже, — нема ні свідителів [свідків], ні поличного (Мирний, III, 1954, 355).
◊ Пійма́ти (спійма́ти) з поли́чним — застати кого-небудь на місці злочину; зловити на шкоді.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 70.
поличне Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| police | поличне |
поличне Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| polychne | polychne | polychne |
поличне Рід - прикметник
поличне Словоформи слова
| Називний | поличний | полична | поличне | поличні |
| Родовий | поличного | поличної | поличного | поличних |
| Давальний | поличному | поличній | поличному | поличним |
| Знахідний | поличний, поличного | поличну | поличне | поличні, поличних |
| Орудний | поличним | поличною | поличним | поличними |
| Місцевий | на/у поличному, поличнім | на/у поличній | на/у поличному, поличнім | на/у поличних |
поличне Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
поличне в англійській розкладці - gjkbxyt
Цитати української літератури з використанням слова поличне
"Нащо ті свідителі, навіщо поличне? Хіба я стану брехати? Ти ж суддя! Ти судищ по своїй совісті! Я, значить, по-твоєму, брешу"Мирний Панас - Повія