ПОЛЕТУХА

ПОЛЕТУ́ХА, и, ж.

1. Схожа на білку тварина ряду гризунів, передні ноги якої з’єднані із задніми за допомогою широкої літальної перетинки. Деякі сумчасті тварини вміють літати.. Ось, наприклад, сумчаста білка-полетуха. Широко розплатавши лапи з натягнутою між ними перепонкою [перетинкою], вона стрімко перелітає з дерева на дерево, немов планер (Наука.., 12, 1964, 55).

2. перен., розм. Жінка, яка швидко робить що-небудь, рухається, ходить і т. ін. [Пріська (швидко):] Пожалуйте, пане, обідати накрито. [Xрапко:] Ех, полетуха! (Мирний, V, 1955, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 65.