ПОКУТНИК
Значення покутник це
ПОКУ́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто відбуває покуту. — На що ми чекаємо! — палко говорили вони..-Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 57.
Покутник, ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 280.
поку́тникдив. божни́к.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 463.
покутник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Redeemer | искупитель |
покутник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
pokutnyk | pokutnyk | pokutnyk |
покутник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
покутник Словоформи слова
Називний | покутник | покутники |
Родовий | покутника | покутників |
Давальний | покутникові, покутнику | покутникам |
Знахідний | покутника | покутників |
Орудний | покутником | покутниками |
Місцевий | на/у покутнику, покутникові | на/у покутниках |
Кличний | покутнику | покутники |
покутник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |