ПОВІД
Значення повід це
ПО́ВІД 1, вода, ч. Прикріплений до вудил ремінь (вірьовка і т. ін.), за допомогою якого правлять конем. Коні-змії з серця рвуть Поводи ремінні (Бор., Тв., 1957, 63); — Козаченьку мій, коли б я твоя, Взяла б коня за шовковий повід Та й напоїла! (Укр.. лір. пісні, 1958, 183); Не встиг [Мірошниченко] зашморгнути ремінні поводи, як з ганку.. покликав його вістовий (Стельмах, II, 1962, 139); * Образно. Доле сліпая, вже згинула влада твоя, Повід життя свого я одбираю від тебе, Буду шукати сама, де дорога моя! (Л. Укр., І, 1951, 108).
◊ [Бу́ти (перебува́ти, йти і т. ін.)] на по́воді в кого, чиєму — бути залежним від кого-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою, згідно з чиєюсь волею. [Кассандра:] Мчить Арес неситий на поводі Кіпрідинім, як огир в палу́ жаги..! (Л. Укр., II, 1951, 253); Попусти́ти поводи́ кому — перестати стримувати кого-небудь, дати волю комусь; послабити владу над ким-небудь, керівництво кимсь. Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім’ю по дню поля (Мирний, II, 1954, 105); У (в) повода́х трима́ти (держа́ти) — стримувати, не давати волі; тримати владу, дисципліну. Ах, та се мрії, чуття легкокрилі, барвистії діти, — Але тверда їх рука в поводах цупко держи́ть (Фр., XIII, 1954, 304).
ПО́ВІД2, воду, ч., рідко. Те саме, що по́рух 1. Не один живчик скручувався від поводу очей Мелашки! (Кв.-Осн., II, 1956, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 666.
Повід, вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. Повідець.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 219.
повід Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| message | сообщ |
повід Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| povid | povid | povid |
повід Рід - іменник, чоловічий рід, неістота ( ремінь),іменник, чоловічий рід, неістота ( порух)
повід Словоформи слова
| Називний | повід | поводи |
| Родовий | повода | поводів |
| Давальний | поводові, поводу | поводам |
| Знахідний | повід | поводи |
| Орудний | поводом | поводами |
| Місцевий | на/у поводі | на/у поводах |
| Кличний | поводе | поводи |
повід Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
повід в англійській розкладці - gjdsl
Цитати української літератури з використанням слова повід
"Бандура в руках… Поряд кінь, повід накинуто на ввіткнутий в землю спис… Ні, не спис, а рожен — рожен, високий до неба!."Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Він смикнув Бакуна за повід, але той уперся"Близнець Віктор Семенович - Звук павутинки
"— Я повід, якого слухається верблюд і скакун, — спокійно відповідав великий візир"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"Його за повід хтось рукою"Сосюра Володимир Миколайович - Мазепа
"Натомість передає Матвієві повід Карої"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Він одчинив ворота, коня за повід, а сам на дорогу вдивляється."Косинка Григорій Михайлович - Мати
"От в обідню пору бере Ох того коня за повід, веде до водопою, до річки."Усна народна творчість - Ох
"Не вспів його кінь ступити на турецький берег, як з-за скель, що лізли берегом одна на одну виникли темні постаті людей і вхопили його коня за повід."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"Кілька постатей метнулося до прибульців, один ухопив герцогового коня за повід, але Торісмунд ударив його мечем і повалив"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"— Стій, я тебе, бісова звірюко, скупаю! — свариться Яким і почина одв’язувати повід"Мирний Панас - Серед степів