ПИСКЛЯ
Значення пискля це
ПИСКЛЯ́, я́ти, с., розм. Той, хто багато пищить, часто видає пискливі звуки (звичайно про пташеня, малу дитину і т. ін.). Медвідь відійшов з Вовком у корчі, а Королик і його жінка влетіли до свого дупла, щоби нагодувати своїх писклят (Фр., IV, 1950, 67); — Тілько років через п’ять, чи що, так йому обридло вже в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак; бо чи статечна пак річ — ісповнити козацьку душу жінкою-квочкою та дітьми-писклятами? (П. Куліш, Вибр., 1969, 96); // перен., зневажл. Дуже молода людина. — Бач, пискля, вилізло сяк-так у людці, та вже тепер батько й мужик і матір прибив? На батька прийшов до мене жалітись! (Мирний, І, 1954, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 363.
Пискля, ля́ти, с.
1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк.
2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у.
3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. Писклятко.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 153.
пискля Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pisklya | пискля |
пискля Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pysklia | pysklia | pysklya |
пискля Рід - іменник, середній рід, істота
пискля Словоформи слова
| Називний | пискля | писклята |
| Родовий | пискляти | писклят |
| Давальний | пискляті | писклятам |
| Знахідний | пискля | писклят |
| Орудний | писклям | писклятами |
| Місцевий | на/у пискляті | на/у писклятах |
| Кличний | пискля | писклята |
пискля Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
пискля в англійській розкладці - gbcrkz
Цитати української літератури з використанням слова пискля
"Насилу те пискля оце уколошкала! — сказала Мелася."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками
"Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява», чи то «Іван» у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати), але причепилось оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"Чи то воно, пискля мале, хотiло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява», чи то «Iван» у нього так прозвучало (бо насправдi його Iваном звати), але причепилось оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"Чи то воно, пискля мале, хотiло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Iван" у нього так прозвучало (бо насправдi його Iваном звати), але причепилось оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки