ПИНДЮЧЛИВИЙ
Значення пиндючливий це
ПИНДЮ́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що бундю́чний 1. Вона втекла мерщій, лишивши пиндючливого пана Пампушку з Оврамом Роздобудьком на самоті (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 355.
Пиндючливий, а, е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 151.
пиндючливий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pindului | пиндючливий |
пиндючливий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pyndiuchlyvyi | pyndiuchlyvyi | pyndyuchlyvyy |
пиндючливий Рід - прикметник
пиндючливий Словоформи слова
| Називний | пиндючливий | пиндючлива | пиндючливе | пиндючливі |
| Родовий | пиндючливого | пиндючливої | пиндючливого | пиндючливих |
| Давальний | пиндючливому | пиндючливій | пиндючливому | пиндючливим |
| Знахідний | пиндючливий, пиндючливого | пиндючливу | пиндючливе | пиндючливі, пиндючливих |
| Орудний | пиндючливим | пиндючливою | пиндючливим | пиндючливими |
| Місцевий | на/у пиндючливому, пиндючливім | на/у пиндючливій | на/у пиндючливому, пиндючливім | на/у пиндючливих |
пиндючливий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |