ПЕРІЯ

ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал.

1. Ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, — це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (Свидн., Люборацькі, 1955, 18).

2. Бік (вулиці). Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 327.

Перія, рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 146.