ПЕРШОДРУК
Значення першодрук це
ПЕРШОДРУ́К, у, ч.
1. Перший надрукований текст якого-небудь твору; перше друковане видання. За першодруком.. зроблена публікація інтермедій [до драми Якуба Гаватовича] у збірнику «Українські інтермедії XVII-XVIII ст.» (Рад. літ-во, 3, 1962, 61).
2. перев. мн. Перші книжки, набрані друкарськими літерами в найранішу добу історії друкарства, на початку книгодрукування. Тут [у Державній публічній бібліотеці АН УРСР] зібрано багато іноземних першодруків XV-XVIII століть (Наука.., 8, 1958, 30); І першодруки Івана Федорова, й українська та російська класична література пробиралися тернистими шляхами до закарпатського читача (Літ. Укр., 2.VI 1967, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 339.
першодрук Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the first publication | первая публикация |
першодрук Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pershodruk | pershodruk | pershodruk |
першодрук Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
першодрук Словоформи слова
| Називний | першодрук | першодруки |
| Родовий | першодруку | першодруків |
| Давальний | першодрукові, першодруку | першодрукам |
| Знахідний | першодрук | першодруки |
| Орудний | першодруком | першодруками |
| Місцевий | на/у першодруку | на/у першодруках |
| Кличний | першодруку | першодруки |
першодрук Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |