ПЕРЕХОПЛЕНИЙ

ПЕРЕХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехопи́ти. Стежачи за колоною, Самієв чекав сигналу капітуляції.. Адже звідти вже виразно видно, що дорога перехоплена, що вона зайнята радянськими військами (Гончар, III, 1959, 450); То не була ненароком пущена чутка, перехоплена лакеями від своїх панів (Мирний, III, 1954, 185); Невеличка торбинка, перехоплена мотуззям через груди, висіла у нього за плечима (Коцюба, Перед грозою, 1958, 3); Добродій Барвистий у солом’яному брилі, перехопленому чорною стрічкою, лежав у саду (Чорн., Визвол. земля, 1959, 225); Перед світанням під’їхав [Терентій] до невеличкого села, перехопленого ззаду підковою лісу (Стельмах, І, 1962, 499).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 313.