ПЕРЕТОВКТИ

ПЕРЕТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. перето́вк, ла́, ло́; док., перех.

1. Стовкти, потовкти все або багато чого-небудь. Поки перетовкли просо, то дід аж шкуру на колінках пообтовкував (Україна.., І, 1960, 316); Покинули саму невістку.. поратись: вона й муки насіяла, вона й калган, вона і бібки, вона і перець, і сіль, вона усе перетовкла (Кв.-Осн., II, 1956, 227); // перен. Змінювати, звичайно на гірше. Там немало є розумних людей, а зверху над ними — ступа. Та такій дай волю, все перетовче (Збан., Малин. дзвін, 1958, 137).

2. Стовкти ще раз, повторно або заново, по-іншому.

3. розм. Побити все або багато чого-небудь (посуд, вироби із скла і т. ін.). Над Петром ну реготать [жінка], Петра на глузи піднімать! Чарки й пляшки, шклянки перетовкла від сміху (Г.-Арт., Байки.., 1958, 148); В його [свата] виріс хвіст і роги. Зробивсь він лютий, наче вовк. Ногами посуд перетовк (Олесь, Вибр., 1958, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 299.

Перетовкти, вчу, че́ш, гл.

1) Перетолочь.

2) Перебить, переломать.

3) = Перевалити 2. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 141.