ПЕРЕСІДАТИ

ПЕРЕСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш; мин. ч. пересі́в, сі́ла, ло; док.

1. неперех. Уставши з одного місця, сідати на інше. На ту біду І Соловей тут опинився, — Вони [музики] до нього.. — А що ж, — він каже, — вибачайте, — Ні те ні се: Хоч десять раз пересідайте, Немає хисту — от і все… (Гл., Вибр., 1951, 99); Степан хотів було всістися поряд з молодими, але запізнився, а пересідати тут не годилося (Загреб., Спека, 1961, 101); — І вже, мамо, сього не кажіть! — сказала Оксана, та й пересіла до полу (Кв.-Осн., II, 1956, 442); Кайдашиха пересіла з ослона на лаву (Н.-Лев., II, 1956, 279); Таня, пересівши до брата, схилилась до нього в таємничості (Гончар, Тронка, 1963, 17); — Пересядьмо од вікна, — тихо сказав Ігор (Кучер, Чорноморці, 1956, 399).

2. неперех., на що, в що. Перебуваючи в дорозі, подорожі, переходити з одного поїзда, пароплава тощо на інший або з одного виду транспорту на інший для дальшого пересування; робити пересадку (у 2 знач.). До кінця подорожі все товариство було так зачароване своєю супутницею, що, коли їй прийшов час пересідати на турецький пароплав, усі щиро сумували (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 113); Панні Наталі, котра їхала з своїми кревними й Дорою, забажалося саме посередині дороги пересісти до нас у бричку (Коб., III, 1956, 237); В центрі міста Боровий вийшов з тролейбуса і пересів на трамвай (Грим., Незакінч. роман, 1962, 92).

3. неперех., перен., розм. Переходити на яку-небудь іншу роботу або на інше місце роботи, змінювати рід занять, вид роботи. Ти [радянська молодь] вся в напруженні, у зборі, нового думка все шука. Ти від роботи у конторі пересідаєш до станка (Тич., II, 1957, 216); * Образно. Вивчила нас Радянська влада машини водити не воєнні, мирні, але коли почалась війна, ми на танки пересіли і смерть несли на них фашистам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 330); // Замінювати знаряддя дії, виробництва. Кленовій запропонував [директор] або пересісти на інший трактор, або стати обліковцем (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 59).

4. перех., діал. Робити засідку на кого-небудь. [Юлія:] Але я тебе не пущу, Мільку! Се далека дорога. Горами. Ще тебе пересядуть і вб’ють де в лісах (Фр., IX, 1952, 155).

5. неперех., на що, діал. Змінюватися, переходити (про пору доби). Вечір вже пересідав на ніч, було пізно (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 562).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 277.

Пересідати, да́ю, єш, сов. в. пересісти, ся́ду, деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 136.