ПЕРЕСУШУВАТИ

ПЕРЕСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех.

1. Висушувати більше, ніж годиться; робити надто сухим. Приміщення [теплиць] провітрюють періодично, але так, щоб не пересушити грунт (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 107).

2. рідко. Робити сухим, висушуючи; обсушувати. [ (За кулісами):] Пусти, свату, в хату! Тут же нас не багато:.. А ми тобі не докучимо, Тільки шати пересушимо (Н.-Лев., II, 1956, 424).

3. Висушувати все або багато чого-небудь.

4. Сушити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Під час зберігання сушню систематично переглядають і, виявивши зараженість її шкідниками, негайно пересушують (Колг. Укр., 6, 1956, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 293.

Пересушувати, шую, єш, сов. в. пересуши́ти, шу́, шиш, гл.

1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо. Грин. III. 430.

2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 140.