ПЕРЕСМІЮВАТИСЯ

ПЕРЕСМІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док.

1. тільки недок. Стиха, неголосно сміятися один до одного, переглядаючись, перемовляючись, подаючи один одному знаки. Дівчата.. стояли окремою купкою, лускали насіння і пересміювались (Панч, І, 1956, 502); * Образно. З-під стріхи задиристо пересміюються підвішені качани кукурудзи (Стельмах, І, 1962, 233).

2. тільки док. Насміятися досхочу; закінчити сміятися. Довго ще сміялися хлопці, а Іван мовчав. Він знав — пересміються і втихнуть (Ірчан, II, 1958, 76); Один тільки Григорій не втратив душевної рівноваги. Він терпляче ждав, поки пересміються (Довж., І, 1958, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 282.