ПЕРЕСИПАТИСЯ

ПЕРЕСИ́ПАТИСЯ див. пересипа́тися.

ПЕРЕСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. переси́плються; док.

1. тільки 3 ос. Сиплючись, переміщуватися з місця на місце, з чогось у щось; висипатися в інше місце. — У трюмі пересипається зерно (Ю. Янов., II, 1958, 41); Скоро лиш пісок з горішньої пляшечки пересиплеться в долішню — перевертають її догори денцем, і пісок знов сиплеться, як досі (Коцюб., III, 1956, 7).

2. тільки недок., чим. Гратися чим-небудь сипким, однорідним, переміщаючи його з місця на місце. Василь став, буцім мала дитина, пісочком пересипатись (Кв.-Осн., II, 1956, 48); * Образно. Море ледь-ледь хвилювалося, пересипалось золотими камінцями на сонячній доріжці (Збан., Сеспель, 1961, 69); * У порівн. Стяга [сонця] простяглася.. через усю хату і осіла на білу стіну золотою мачиною. Мачина тремтіла, росла-більшала, — стяга ширшала, граючи різними кольорами, мов хто пересипався цвітним піском… (Мирний, І, 1954, 285); // тільки 3 ос. Чутися з усіх боків, звідусіль (про жарти, сміх і т. ін.). Між косарями так і пересипались жарти, приказки (Н.-Лев., І, 1956, 416).

3. тільки 3 ос., чим, з чим. Змішуватися одне з одним, поєднуватися (про щось різне); перемішуватися. Бесіди, жарти, дотепи, тости та пісні пересипаються одні з другими, чередуються та мішаються чимраз живіше (Фр., І, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 276.

Пересипатися, паюся, єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 136.