ПЕРЕРОБЛЯТИ

ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. переро́блять; док., перех.

1. Піддавати обробці. Для спорудження греблі потрібно переробити близько 120 мільйонів кубічних метрів грунту (Наука.., 6, 1961, 21); // Піддаючи обробці, перетворювати на що-небудь, виготовляти щось із якогось матеріалу, сировини. Для задоволення потреб промисловості.. натуральне паливо часто переробляють на штучне (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 20); Торф спочатку видобувають з кар’єру, потім перероблюють у пресі на торф’яну стрічку (Більше торфу.., 1948, 9); // Перетворювати на що-небудь, засвоюючи (про рослинні і тваринні організми або їхні органи). Переробляючи органічні речовини, мікроорганізми сприяють не тільки підвищенню родючості грунту, а й поліпшують його структуру (Хлібороб Укр., 7, 1966, 21).

2. Робити з чого-небудь щось інше. [Степан:] Ось як відгуляємо.. весілля, зараз комору переробимо на світлицю (Кроп., II, 1958, 68); [Зоя:] Звідки це в тебе така гарненька брошка? [Жура:] Це мені тьотя переробила з папиної запонки (Коч., II, 1956, 108); // Надавати чому-небудь нового, зміненого вигляду. Созоненко переробив і переіменував свою крамницю в трест (Стельмах, II, 1962, 297); * Образно. Сонце било в ту гущавину навскоси, освічувало її наскрізь, пронизувало її золотими нитками, перероблювало листя на зелене скло (Н.-Лев., II, 1956, 159).

3. перен. Перетворювати, змінювати що-небудь. Ми переробляємо природу І міняєм клімат на землі! (Нех., Під.. зорею, 1950, 222); — Жити легко тим людям, які життя беруть, яким воно є, і ніколи не замислюються над тим, як би щось змінити, переробити його на власний смак (Кочура, Зол. грамота, 1960, 140); // Робити кого-небудь іншим; перевиховувати. Я нікого не маю.. охоти перероблювати, але часом думаю, що занадто замовчувати і недоговорювати те, що можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід (Л. Укр., V, 1956, 411); Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Вовчок, І, 1955, 66).

4. Робити заново, по-іншому, виправляючи, змінюючи що-небудь. Одно оповідання послав.., друге починаю переробляти (Коцюб., III, 1956, 421); Вічно він запізнювався на роботу або й зовсім не виходив, а те, що робив, все рівно треба було після нього переробляти (Тют., Вир, 1964, 240); — Я багато перероблював [шар] і врешті застосував той метод, про який говорили ви (Ів., Вел. очі, 1956, 28); Як опікунка забрала вона також усю спадщину Калиновичів, зносила сукні їх матері, переробила на свого мужа одяги [одяг] їх батька (Фр., VI, 1951, 167); Віталій тримався вперто.., майор кудись подзвонив, кудись написав і таки домігся того, що хлопець мусив переробити антену (Гончар, Тронка, 1963, 29).

5. тільки док. Зробити все або багато чого-небудь; виконати всі роботи або багато робіт. Панської роботи ніколи не переробиш (Номис, 1864, № 1299); Стільки вже встигли до своїх сімнадцяти весен переробити [дівчата], що, здається, озолотитись могли б! (Гончар, Таврія, 1952, 23).

6. діал. Опрацьовувати. Прийшовши до школи, взявся пильно переробляти аналітику (Мак., Вибр., 1954, 50); Пан Білінський виконував.. працю корепетитора [репетитора], перероблював лекції, випитував, доглядав писемних вправ (Фр., IV, 1950, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 268.

Переробляти, ля́ю, єш, сов. в. переробити, блю́, биш, гл.

1) Передѣлывать, передѣлать. А що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482. Панську стоту не переробиш. МВ. І. 99.

2) Только сов. в. Передѣлать, сдѣлать все. Панської роботи не переробиш. Ном. № 1299.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 135.