ПЕРЕПРЯГАТИ

ПЕРЕПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРЯГТИ́, пряжу́, пряже́ш, док., перех.

1. Запрягати ще раз, повторно або заново, по-іншому. [Мартин:] Панича везе в город тройкою з дзвінком, і ззаду табун лошат буде бігти? Зараз мені перепряжи!! (К.-Карий, І, 1960, 328); Фурман та Жегмонт взялися за карету, перепрягли коней, розчистили під колесами грязюку (Рибак, Помилка.., 1956, 239).

2. Змінювати, замінювати коня або коней, запрягаючи в екіпаж. Все тіло нило від восьмидобового трясіння без сну й відпочинку, з півгодинними зупинками на поштових станціях, поки перепрягали коні (Тулуб, В степу.., 1964, 23); Тільки що перепрягли коні і всі почали сідати, як до самого вагона прикатав гарненький фаетон (Н.-Лев., І, 1966, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 262.

Перепрягати, га́ю, єш, сов. в. перепрягти, жу, же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 134.