ПЕРЕПРОВАДЖУВАТИ

ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Відправляти або доставляти кого-, що-небудь в інше місце, часто у чиємусь супроводі. Фронт підійшов до Дніпра, табір не збиралися нікуди перепроваджувати (Ю. Янов., II, 1954, 28); — Я хочу перепровадити монголів на Угри, бо, чим скорше підуть із нашого краю, тим менше тут руїни нароблять (Фр., VI, 1951, 73); Бойовий штаб доручив йому.. допомогти Шевчукові частину гвинтівок ще до ранку перепровадити з патронного заводу на машинобудівний (Головко, II, 1957, 596).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 260.

Перепроваджувати, джую, єш, сов. в. перепровадити, джу, диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через… науку. К. ХП. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 133.