ПЕРЕПРАВА

ПЕРЕПРА́ВА, и, ж.

1. Дія за знач. переправля́ти¹, перепра́вити¹ 1 і переправля́тися, перепра́витися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, — і коліно річки зникало йому з очей (Коцюб., І, 1955, 354); На березі іще раз Цілував дівчаток любих; Бо вони за переправу Тільки сю приймали плату (Л. Укр., IV, 1954, 161); При переправі через невелику, але бурхливу річку посковзнувся Дмитріїв кінь і Дмитрій упав у воду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 438).

2. Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); — Он звідти, — показав учитель, — і тепер показують місце старовинної переправи через Дніпро — з полтавського боку до нас (Ю. Янов., II, 1954, 123); // Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону. Тисячі найрізноманітніших засобів переправи — баркасів, човнів-душогубок, плотів, бочок, дощатих воріт і всього, за що тільки могла вхопитись людина, щоб не потонути, — все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра (Довж., Зач. Десна, 1957, 304); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (Гонч., Вибр., 1959, 152); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 259.

Переправа, ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 133.