ПЕРЕПОВЗАТИ

ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях.

ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док.

1. перех., через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на іншу сторону чогось. Фелікс і Воля з дівчинкою переповзли Прорізну вулицю й готувалися пірнути в каналізаційний люк, коли знову почули собачий гавкіт (Ю. Янов., II, 1954, 43); // розм. Перебиратися через що-небудь повільно, з труднощами. З’явилися перші замети, через які автобус переповзав з величезним зусиллям (Донч., VI, 1957, 539); — Мале воно [хлоп’я] ще, мале, — жалісно прикладає жінка руку до щоки. — Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (Стельмах, І, 1962, 454).

2. неперех. Плазуючи, переміщатися по якомусь просторі. Козакову доводилось посуватися з своєю групою повільно, весь час маскуючись, місцями переповзаючи по-пластунському, бо з кряжу.. часто обзивалися ворожі кулемети (Гончар, III, 1959, 105); До своїх людей Захарові в цю мить уже не можна було переповзати по мосту, як це зробив він уночі (Ле, Право.., 1957, 121); // Плазуючи, перебиратися з одного місця на інше. Курсанти зриваються з місця, біжать вперед, падають, переповзають на 3-4 кроки вбік від того місця, де впали, знову схоплюються на ноги, мчать до висоти (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 79); Вони [розвідники] переповзли за кам’яний виступ, ближче до містка (Кучер, Чорноморці, 1956, 308); Мухіддінов переповз на правий бік плоту і обережно взяв весло (Голов., Тополя.., 1965, 387); // Не маючи ніг, пересуватися по поверхні всім тулубом (про плазунів). Я на прикорні присів, мов сонний, І дивився тупо і без сил. Аж змія переповзла нарешті… (Крим., Вибр., 1965, 39); // перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками. Увесь клас і директор добре знали, як вчилася Параска, ледве на трійки витягувала, переповзала з класу в клас (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 23); // перен. Пересуватися (про промінь, відблиск світил і т. ін.). Небо на сході зовсім поблякло і тьмяний відблиск його поволі переповзав на захід (Голов., Тополя.., 1965, 220); Місячний промінь повз по долівці, дійшов до голови Малуші.., переповз ще трохи й зупинився на постолах (Скл., Святослав, 1959, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 255.

Переповзати, за́ю, єш, сов. в. переповзти́, зу́, зе́ш, гл. Переползать, переползти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 132.