ПЕРЕПИХАТИ

ПЕРЕПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПХА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм.

1. Переміщати через що-небудь або в інше місце. Коли інші дівчата й жінки перепихали й витягали голку крізь полотно, як патик, вона вживала наперстка й шила такими дрібонькими штихами, мов маком засівала (Коб., II, 1956, 13); * Образно. Вік не вилами перепхати (Номис, 1864, № 8123).

2. Направляти, переправляти і т. ін. кого-небудь кудись. Так чи інак, а професора Іловайського благополучно перепхнули через кордон (Кол., Терен.., 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 250.

Перепихати, ха́ю, єш, сов. в. перепха́ти, хаю, єш и перепхнути, пхну, неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 131.