ПЕРЕОЗБРОЄННЯ

ПЕРЕОЗБРО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. переозбро́їти і переозбро́їтися. Фашизм зміцнився і зумів провести переозброєння Німеччини за допомогою американських і англійських монополій, які розглядали його як ударну силу антикомунізму (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 17); Технічне переозброєння — найбільш ефективна форма впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу на діючих підприємствах (Ком. Укр., 2, 1966, 27); * Образно. Знаменний перелом, що стався в творчості Рильського початку 30-х років, виявився насамперед в ідейному переозброєнні поета, в докорінній зміні його ставлення до дійсності (Іст. укр. літ., II, 1956, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 241.