ПЕРЕМІНЯТИСЯ

ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ІІЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док.

1. Замінюватися ким-небудь іншим; мінятися. Як настановляли соцьких та вибрали Кирила, то він ніколи й не перемінявся (Мирний, III, 1954, 67); // Змінювати один одного або мінятися місцями з кимсь. Хлопці перемінились, узяли нові пучки і стали пороти [Зубиху] (Кв.-Осн., II, 1956, 185); [Матрона:] Панотче, дозволь перемінятися місцями, — мені є невигода тут сидіти (Л. Укр., II, 1951, 527); * Образно. Церква опинилася нараз по праву руку від мене. Заріччя танцювало десь зліва, потім в одну хвилю перемінилися місцями (Хотк., II, 1966, 389); // Взаємно обмінюватися з ким-небудь чимсь. Часами мав [Михайло] діло на панському подвір’ї.. Тоді все перемінявся з нею кількома словами (Коб., II, 1956, 56).

2. Зазнавати яких-небудь змін; змінюватися. [Кіндрат Антонович:] Світ з кожним днем посовується вперед і переміняється, чи так? (Кроп., II, 1958, 256); Минули літа, а село Не перемінилось (Шевч., II, 1963, 15); На наше щастя погода вирішила перемінитися. Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Янов., II, 1958, 73); // Міняти напрямок (про вітер). Коли шторм почав вщухати і вітер перемінився, підняли [Андрій і Стах] клівер і помалу допливли до свого острова (Трубл., Шхуна.., 1940, 11); // Перетворюватися в що-небудь інше. Усе змінилося. Якісь темні, гидкі зариси, викривлені постаті й лиця переміняються в щораз нові страшні потвори (Кобр., Вибр., 1954, 41); Зненависть задавлена почала перемінятися на одчай (Гр., Без хліба, 1958, 39).

Переміни́тися на кра́ще — стати таким, як треба; влаштуватися. В надії, що все на краще переміниться, кінчаю цього коротенького листа (Коцюб., III, 1956, 171); Переміни́тися на обли́ччі (в обли́ччі, на лиці́, в лиці́, на виду́) — набрати іншого вигляду, іншого виразу обличчя (під впливом переживання, хвороби і т. ін.). Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав (Мирний, І, 1954, 334).

3. тільки недок. Пас. до переміня́ти¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 227.

Перемінятися, ня́юся, єшся, сов. в. переміни́тися, ню́ся, нишся, гл.

1) Перемѣняться, перемѣниться.

2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі. Гн. II. 17.

3) Світ перемінився. Потемнѣло въ глазахъ. Як ударе, то переміниться білий світ. Чуб. V. 598.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 127.