ПЕРЕЛІЧЕНИЙ

ПЕРЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перелічи́ти. Закріпивши себе на якихось невиразних позиціях між завідувачем фермою, обліковцем, фуражиром, зоотехніком і ветлікарем, Жержеля натякнув гостеві, що він стоїть ще вище усіх перелічених посад (Вол., Місячне срібло, 1961, 257); // перелі́чено, безос. присудк. сл. Десь дістали були план усієї землі вітробалчанської, вирахували, скільки десятин, а по кутках перелічено, скільки дворів та по скільки душ у кожному (Головко, II, 1957, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 217.