ПЕРЕЛАМУВАТИСЯ

ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Те саме, що перело́млюватися 1. Ще раз зо всеї сили чоботом копнув [газда] мене оттут у саму ямку під грудьми.. Бачите, кістка переламалася (Фр., II, 1950, 22); Вершомет.. полетів через голову на кригу, відчувши, мабуть, інстинктивно, що лижа його переламалась (Трубл., Лахтак, 1953, 78); Палатки торохтіли на людях, переламуючись при кожному порухові (Гончар, III, 1959, 231); Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись, розкрилені брови, втискалися в землю і знову переламувалися (Стельмах, II, 1962, 10); * Образно. Сонце стояло вже просто над головою й свідчило, що день переламується на другу половину (Смолич, І, 1958, 50); * У порівн. Вона [гора] піднімається круто над набережними нижчими горами, неначе переламується вгорі коліном (Н.-Лев., II, 1956, 385).

2. тільки недок. Пас. до перела́мувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 211.

Переламуватися, муюся, єшся, сов. в. переломи́тися, млюся, мишся, гл.

1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь. Рудч. Ск. І. 109.

2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з’їжте. ХС. ХII. 423.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 123.