ПЕРЕКОЛЮВАТИСЯ

ПЕРЕКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИСЯ, олю́ся, о́лешся, док.

1. Колотися у багатьох місцях, заподіювати собі багато ран чим-небудь гострим.

2. тільки недок. Пас. до переко́лювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 200.

Переколюватися, лююся, єшся, сов. в. переколо́тися, люся, лешся, гл. Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 122.