ПЕРЕДСУД

ПЕРЕ́ДСУД, у, ч. Помилковий, хибний погляд, що став для кого-небудь звичним. Треба боротися з передсудом, що управляти державою може тільки буржуазія. Управління державою повинен взяти на себе пролетаріат (Ленін, 35, 1973, 141); Як він умів новим здаватись… Як він належної хвилини Передсуд юності невинний Умом і пристрастю боров..! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 16); Подолання релігійних передсудів сприятиме створенню матеріальних і духовних передумов перемоги комунізму (Ком. Укр., 1, 1961, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 177.

Передсуд, ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 117.