ПЕРЕДАВАТИ

ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. і без додатка.

1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки. Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр., II, 1951, 322); Хтось нахильці, як запорожець, п’є просто з барила, потім передає посудину батькові (Гончар, Тронка, 1963, 185); // Віддавати, подавати, вручати кого-, що-небудь комусь для іншого. — Візьми ж, Мелашко, паляницю батькові, а дітям я передам гостинця (Н.-Лев., II, 1956, 326); — Ого, де ж ви сало дістали? — дивується Свирид Яковлевич. — З дому передали? (Стельмах, II, 1962, 99); // Вручати, віддавати щось кому-небудь через посередника або за чиїм-небудь дорученням. Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Людю (Коцюб., І, 1955, 406); Коли Гнат Яворський передавав від Івана листа, то і про неї, Катерину, розпитував (Чорн., Визволення, 1949, 122); Двері відчинилися, і один з університетських служників передав йому записку (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 386); // спорт. Під час гри ударом посилати кому-небудь м’яч, шайбу і т. ін.

◊ Передава́ти (переда́ти) естафе́ту кому — доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра.. Естафету [проведення бійців через підземний хід] передаю їй… (Гончар, III, 1959, 254).

2. Віддавати що-небудь своє, від себе і т. ін. в чиєсь відання, володіння. — Ваші піщани такі неспокійні, мені з ними один клопіт..! Ще Ларченко, як передавав стан, перестерігав мене (Мирний, І, 1949, 376); — Передаю свою роботу до рук Радянської влади (Донч., II, 1956, 77); [Куц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку (Мороз, П’єси, 1959, 220); // Передоручати кому-небудь свої справи, повноваження, обов’язки. Батьки хлопців виказували своє задоволення і, зустрічаючись з Галею, щоб вона не мала сумніву, залюбки передавали їй свої батьківські обов’язки щодо ушей та чубів своїх хлопців (Вас., І, 1959, 118); Олександр Васильович передає всі свої повноваження старшому помічникові і йде до кают-компанії (Логв., Давні рани, 1961, 51); Передавши ряд своїх функцій професіональному мистецтву, радянський фольклор на сучасному етапі в значній мірі має утилітарне призначення (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 11); // Залишати кому-небудь щось після себе у спадщину. Обзиваюся до синів, — шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбав та й вам передає (Март., Тв., 1954, 209); [Старшина другий:] Сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся — скрізь Головатий. "Коли сам, каже, не повершу, то синові передам" (Шевч., І, 1963, 95); Я дітям нашим в спадок передам Цей давній лист, овіяний боями (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 136).

Передава́ти (переда́ти) у вла́сність кому — робити господарем кого-небудь іншого. Доповідачі вимагали конфіскації всіх заводів, фабрик, банків і панської землі з тим, щоб передати їх у власність народу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).

3. Поширювати на кого-небудь свої якості, ознаки і т. ін. Минулі покоління передають наступним не лише матеріальні і духовні надбання, а й свої пристрасті (Укр. іст. ж., 2, 1960, 31); [Мартіан:] Де ти взяла сі мрії? [Аврелія:] Від матері.. Вона мені се в кров передала, бо я її дитина (Л. Укр., III, 1952, 284); Романко.. віддав йому все, що мав хорошого, людського. А Юрко, може, передасть його своїм дітям (Томч., Готель.., 1960, 49); // Навчати кого-небудь, використовуючи набуті знання, вміння. — З глибокою радістю я передаватиму й далі свої знання дітям, поки в моїх грудях б’ється людське серце (Довж., І, 1958, 499); Завдання діячів радянської науки і органів охорони здоров’я — передати досвід учених і лікарів-практиків нашим зарубіжним товаришам (Наука.., 1, 1959, 32).

4. Віддавати в розпорядження кого-, чого-небудь. Як же він [переклад] Вам не потрібний, то, будьте ласкаві, передайте його редакції "Зорі" (Коцюб., III, 1956, 114); Схопили його вночі в потайнім місці гетьманці, передали німцям (Крот., Сини.., 1948, 24); Павла передали представникам місцевої влади, що приїхали в порт (Кучер, Голод, 1961, 344); — Забирай носилки і більше з ними в артільний двір не приходь. Спіймаю ще раз — передам у суд (Тют., Вир, 1964, 28).

5. Повідомляти кого-небудь про щось. Його прізвище передавали з уст до уст (Фр., VI, 1951, 226); Сусідки головами хитали, зітхали і вдома чоловікам передавали: — Здуріла Ладуриха! (Ковінька, Кутя.., 1960, 58); Ті жінки, яким сказала Тамара, передадуть іншим, і вже сотні знають про втішну новину (Хижняк, Тамара, 1959, 195); // Розповідати кому-небудь про щось почуте, побачене і т. ін. Хотілось би матері затримати його, не пустити — куди йому в таку спеку,.. як люди передають, забиратися навіть на комбайна (Гончар, Тронка, 1963, 215); У мене Правда гостювала І баєчку подарувала, Щоб передав я всім (Гл., Вибр., 1951, 140); Головний інженер веселішає, сідає навпроти мене і ніби хоче мені передати якусь таємницю (Вітч., 2, 1956, 102); // також із спол. що, щоб. Повідомляти, інформувати про щось кого-небудь, звичайно за дорученням іншого. Їхня вчителька передавала, що Наталка не говорить у школі про мою професію (Ю. Янов., І, 1954, 21); — Піймаю вашого Килигея — на ланцюг посаджу!.. — Спасибі за честь, — посміхався Килигей, коли йому передавали це (Гончар, II, 1959, 76); Поцілуй од мене міцно маму і передай, щоб берегла себе і була здорова (Коцюб., III, 1956, 271); Сестра вийшла до лікаря передати Гучкове прохання (Собко, Зор. крила, 1950, 226).

Передава́ти (переда́ти) віта́ння (приві́т, поклі́н і т. ін.) — просити привітати кого-небудь, вклонитися комусь і т. ін. [Кандиба:] Я щасливий передати вам найщиріше вітання від голови нашої сільради (Корн., Калин. гай, 1950, 22); — Де сини? — спитав Борковський.. — Поїхали до Щорса, — сказав Чиж.. — Привіт вам передавали (Довж., І, 1958, 133); Баліцким при спосібності передам поклін (Стеф., III, 1954, 28); Передава́ти (переда́ти) дору́чення (нака́з, розпоря́дження і т. ін.) — за чиїм-небудь посередництвом або від чийого-небудь імені звертатися до когось, говорити комусь. По окопу передавали команду: бути готовим до контратаки! (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 393); Наказ останній комсомольцям передає повстанський штаб (Сос., II, 1958, 496); Сергія Петровича постараюся побачити завтра і передам йому Ваші доручення (Коцюб., III, 1956, 400).

6. також із спол. щоб, що. Повідомляти про що-небудь, користуючись телефоном, радіо та іншими засобами двобічного зв’язку. Секретарка вискочила з кабінету, миттю до телефону — передавати (Вишня, І, 1956, 451); [Оксана:] Буде шторм. (Дивиться вгору.) Що передає сигнальник? (Корн., І, 1955, 46); — Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Тют., Вир, 1964, 259); // також про що, із спол. що. Поширювати що-небудь за допомогою радіо, телебачення та інших засобів однобічного зв’язку. Передавали музику Шостаковича (Дмит., Обпалені.., 1962, 103); Москва передавала про конференцію в Потсдамі (Загреб., Європа. Захід, 1961, 179); В перші дні дивився все, що передавали. І сільськогосподарські передачі, і передачі будинку моделей.. не відбивали охоти в Миколи до телевізора (Збан., Курил. о-ви, 1963, 155); // Посилати енергію, струм, хвилі і т. ін. на відстань за допомогою технічних засобів. Газові мотори.. служать для перетворення енергії в електрику, яку техніка вже тепер уміє передавати на величезні відстані (Ленін, 23, 1972, 90); Шуміли колеса, лоскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20).

7. Зображувати, відтворювати і т. ін. кого-, що-небудь, наслідуючи, копіюючи його характерні риси, ознаки, рухи і т. ін. Макар прицмокував, дзижчав і дуже влучно передавав ліру (Вас., І, 1959, 167); Хтось точнісінько передає панський голос (Стельмах, І, 1962, 561); Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (Н.-Лев., IV, 1956, 124); // Зображувати, відтворювати, відображати і т. ін. які-небудь якості, ознаки, риси і т. ін. До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм: наскільки та чи інша форма передає зміст (Еллан, II, 1958, 72); Наталя зустрілася з великими труднощами. Килимарка не знала, як їй фарбованими вовняними нитками передати портретну схожість (Вол., Самоцвіти, 1952, 140); Завданням його [актора] було передати силу волі батька, який, тяжко страждаючи, тамує біль в собі (Укр. кіномист., II, 1959, 26); // Виражати, розкривати засобами іншої мови (про переклад). Франко.. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (Рильський, III, 1956, 106); Дух же той, гадаю, не можна було б передати, перекладаючи пісню не піснею, а прозаїчним переказом (Л. Укр., IV, 1954, 273).

8. Давати більше, ніж треба, понад міру. Незвичними пальцями лічив [Турбай] гроші, часто передавав (Руд., Остання шабля, 1959, 510); Тримає [батько] сім’ю цілу зиму надголодь, хліб ділить так, щоб не передати дітям зайвого окрайця (Речм., Весн. грози, 1961, 96); // перен. Робити щось зайве, небажане. — О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали, — знов засміялася (Вовчок, І, 1955, 378).

◊ Передава́ти (переда́ти) куті́ ме́ду див. кутя́.

9. через що. Віддавати з рук у руки над перепоною. Народився [хлопець] нарешті… І зразу як узяв тон — три місяці вікна в хаті бряжчали. І через кожух кумі передавали, і йорданською водою бризкали — нічого не бере… (Вишня, І, 1956, 247).

ПЕРЕДАВА́ТИ², даю́, дає́ш, док., перех. і без додатка. Дати все або багато чого-небудь, одне за одним. — Мало я йому усякої всячини переносила, мало я йому всього передавала? На себе не страчу — йому несу (Мирний, III, 1954, 175); [Бичок:] Хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? (Кроп., І, 1958, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 161 - 162.

Передавати, даю́, єш, сов. в. передати, дам, даси, гл.

1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у.

2) Передавать, передать, дать лишнее.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 115.