ПЕРЕГНИВАТИ

ПЕРЕГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕГНИ́ТИ, иє́, док. Згнивати повністю, перетворюючись на гнилизну. Перетворення клітковини рослин у вуглисту масу відбувається не повно: одні з частин рослин не встигають перетліти і зберігають свою первісну структуру, інші перегнивають цілком (Курс заг. геол., 1947, 124); // перев. від чого. Руйнуватися, псуватися, гниючи. — Ти хоч собі якесь шкарбоття справ, бо це вже перегнило від поту, — темніють злобою на білому виду жінки міднуваті очі (Стельмах, II, 1962, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 152.

Перегнивати, ва́ю, єш, сов. в. перегнити и перегнисти, гнию́, є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 114.