ПЕРЕВЕРТОМ

ПЕРЕ́ВЕРТОМ, присл. Перевалюючись, перевертаючись через голову; перекидом. Отаман.. прожогом кинувсь до Шмалька, але рибалка, мов кліщами, схопив його за руку і крутонув навколо себе з такою дужою силою, що той перевертом полетів на землю (Добр., Очак. розмир, 1965, 56); Він звернув з дороги на зелений моріжок спадистого берега, хотів відпочити, та зірвався і перевертом полетів униз (Коцюба, Перед грозою, 1958, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 138.

Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 111.