ПЕРЕВАЛЮВАТИ

ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПЕРЕВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док.

1. перех. Переміщувати, перекладати, звалюючи (при перевантаженні і т. ін.). З допомогою ковша, установленого на автонавантажувачі, вантажать, перевалюють і транспортують сипкі матеріали — вугілля, гравій, пісок, зерно тощо (Наука.., 10, 1956, 7).

2. через що, перех. Переміщувати, перекидати через що-небудь на інший бік чогось. Петро легко підскочив з місця, вхопився обома руками в зазубні сволока і, ривком переваливши ноги через стіл, з силою вдарив його [Пазюка] чобітьми в обличчя (Кол., Терен.., 1959, 62).

3. перех. і через що. Переходити, переповзати і т. ін., подолавши що-небудь (хребет, гору і т. ін.). Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину,.. перевалювала зі своєю ношею через пагорки (Загреб., День.., 1964, 111); Іван і Франка взялися за руки і йдуть угору.. А перевалили гору — побачили, що тартак на Ровені працює (Чорн., Визвол. земля, 1950, 107); // також за що. Переміщатися через який-небудь простір; переходити, переїжджати і т. ін. якусь просторову межу. Димок усе меншає й меншає, пароплав перевалює через обрій (Донч., Ю. Васюта, 1950, 7); Переваливши через шосе, вони повзли поволі, ніби принюхуючись до слідів на землі (Головко, І, 1957, 288); — З усіх наших фронтів ми тепер найзахідніші, — жартували офіцери. — Перевалили за 19-й меридіан (Гончар, III, 1959, 225).

4. неперех., за що, через що, розм. Переходити які-небудь кількісні або часові межі. [Xрапко:] Всього сто шістдесят три рублі.. на двісті ж рублів умовився з Перепадею, — от воно й за три сотні перевалить (Мирний, V, 1965, 140); // безос. Ось уже перевалило через лютий. Знову розкисли дороги, глянула на світ чорна рілля… (Мик., II, 1957, 9); Дмитро Іванович глянув на годинника і, побачивши, що перевалило за південь, зупинив коня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 121); // безос., також кому. Наставати якому-небудь вікові. Артем Сидорович ішов міцним кроком, хоч давно вже перевалило йому за п’ятдесят (Коп., Лейтенанти, 1947, 117); — Старієте, Антоне Андрійовичу,— зауважила Уляна Григорівна.. — Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило (Добр., Очак. розмир, 1965, 31).

ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПЕРЕВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. розм. Валити одне за одним все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.

2. розм. Обвалювати в чому-небудь все або багато чогось.

3. Переробляючи, валяти ще раз, повторно або заново, по-іншому (шерсть, повсть і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 133 - 134.

Перевалювати, люю, єш, сов. в. перевалити, лю́, лиш, гл.

1) Переваливаться, перевалиться.

2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 110.