ПЕРЕВ'ЯЗАНИЙ

ПЕРЕВ’Я́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перев’яза́ти. Розташувалися хто де зміг — на стільцях, на підвіконнях, просто в кутку на якихось тюках, туго перев’язаних новим шпагатом (Чаб., Катюша, 1960, 124); Перев’язаний був вінок широкою й довгою червоною стрічкою (Смолич, II, 1958, 121); Зануда був перев’язаний навхрест рушниками через плечі (Н.-Лев., III, 1956, 347); У вікнах санітарних автобусів розвідники бачили перев’язаних закривавленою марлею офіцерів (Кучер, Чорноморці, 1956, 298).

2. у знач. прикм. На який накладено перев’язку (у 4 знач.). Напоєний незабаром зіллям, з перев’язаною раною, зогрітий теплом, Остап розплющив очі (Коцюб., І, 1955, 370).

3. у знач. прикм. Якого перев’язано (у 4 знач.). Панська челядь сиділа та декотра перев’язана лежала.. по льохах (Морд., І, 1958, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 148.