ПЕРЕБІР

ПЕРЕБІ́Р, бо́ру, ч.

1. Дія за знач. перебра́ти, перебира́ти і звуки, утворювані цією дією. Дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу.. (Рильський, Поеми, 1957, 15); З-за високого густого куща жостеру вчувся мені тихий перебір струн (Коп., Навколо полум’я, 1961, 4); [Терпилиха:] Ти на те ведеш, щоб я не дождала бачити тебе замужем.., сльози і перебори твої положать мене в домовину (Котл., II, 1953, 18); Лише кібернетика з її можливостями блискавичного перебору варіантів давала надію на успіх (Наука.., 11, 1967, 55).

2. Чергування яких-небудь звуків; перестук, передзвін і т. ін. Білявий змазчик виліз з-під коліс, У букси глянув і назад поліз, Загравши молоточком з перебором (Перв., II, 1958, 223).

3. Надлишок чого-небудь, узятий понад належну кількість. Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (Минко, Моя Минківка, 1962, 149).

4. спец. Механізм верстата, що передає обертання від приводного шківа шпинделю і регулює швидкість його обертання. Батько з сином беруться до марудної роботи "накладання основи": нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах і присилюються до верстата (Л. Укр., IV, 1954, 246).

5. спец. Вид ручного художнього ткання, при якому орнаментальна композиція на тканині виконується шляхом перебирання ниток основи вручну згідно з робочим малюнком. Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски.. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 127.

Перебір, бо́ру, м.

1) Переборъ, излишекъ.

2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. Грин. III. 273. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997.

3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. Ном. № 4619. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перевірила. Чуб. V. 491.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 109.