ПЕРВІСНИЙ

ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е,

1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. .. первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою (Ленін, 5, 1971, 99); Ще за часів первісного суспільства люди користувалися нескладними малюнками, які відображали розташування їх жител, місць полювання тощо (Наука.., 6, 1963, 52).

2. Який існував спочатку і був замінений чим-небудь. З важким серцем, сам не свій, він пустився назад у своїм первіснім напрямі (Фр., VII, 1951, 239); За первісним задумом Демон закохувався в черницю (Рильський, III, 1956, 206); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов’язують з ім’ям Жюля Верна (Рад. літ-во, 3, 1964, 122).

3. Те саме, що первозда́нний 2. Стрімкі скелі спускалися від первісного лісу сюди, ближче до яру (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 138).

4. Те саме, що перви́нний 1, 2. Для експериментального розв’язання проблеми виникнення життя треба з’ясувати, як утворилися первісні білки (Наука.., 7, 1958, 20); Ми беремо за первіснеє дане — матерію, а потім другоступневе вже мислення, дух та свідомість (Тич., І, 1957, 236); Первісних прикметників мало, — це здебільшого прикметники на означення кольорів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 119.

Первісний 2, а, е. Первоначальный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 107.