ПЕРВАК

ПЕРВА́К, розм.

1. род. а́. Перша, старша дитина. Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак — я був улюблеником у сім’ї (Коцюб., ІІІ, 1956, 232).

2. род. а́, шкільн. Першокласник. В тих торбах, опріч шкільних книжок, були напхані календарі, часословці, житія і які тільки знайшлися дома інші книжки: бо треба ж їм усім показати, що вони не які-небудь перваки (Вас., І, 1959, 149); Вересень. Поважно, із книжками діти йдуть до школи перший раз. Перваків ведуть за ручку мами (Забіла, Промені, 1951, 12); В кабінеті робилося шумно, наче в класі перваків (Кир., Вибр., 1960, 36).

3. род. у́. Наливка, квас і т. ін. першого настою; горілка з самого початку відгону; дьоготь першого виділення. [Конон:] Наливка полагається? [Шинкар:] Якої вам: перваку чи долитої? (Кроп., II, 1958, 501); Веселий, хмільний візник куштував первак, і очі в нього стали масними, добрими (ІІІиян, Баланда, 1957, 36).

4. род. а́, с. г., заст. Перший рій; // Перший сніп і т. ін. Стара Лесиха, положивши серп на голову вістрям до хустки і завдавши собі на плече сніп-первак, гордо помела за нею [Горпиною] (Фр., І, 1955, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 118.

Первак м.

1) — ка. Первенецъ. Камен. у. Казав Микита-первак — не буде так. Звенигор. у.

2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.

3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Гліб. Первак грушевий квас. Котл. Ен. IV. 16.

4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Грин. І. 33. Ум. Первачок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 107.

перва́к (зменшене та іронічне — первачо́к) —

1) наливка, квас і т. ін. першого настою; домашня горілка з самого початку відгону; дьоготь першого виділення. Дулівочка-первак така смашна була (Л. Глібов);

2) (пестливе — первачо́к) = пе́рвісток — перша, старша дитина; на­давалося здавна особливого зна­чення, про що читаємо і в Біблії; вірили, що, як виросте, може розпізнати відьму. Казав Микита-первак — не буде так (Словник Грінченка);

3) тільки пе́рвісток (ж. пе́р­вістка) — первонароджене маля тварини (передусім щодо свій­ської).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 437.