ПЕОН
Значення пеон це
ПЕО́Н1, а, ч. 1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 101).
2. Те саме, що пеа́н 1.
ПЕО́Н2, а, ч. У деяких країнах Африки і Латинської Америки — сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності, юридично відміненої, але фактично існуючої, перетворився на боргового раба. У районах [Латинської Америки] з індійським населенням багато "пеонів" (боргові раби) (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 118.
пеон Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| peon | пеон |
пеон Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| peon | peon | peon |
пеон Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
пеон Словоформи слова
| Називний | пеон | пеони |
| Родовий | пеона | пеонів |
| Давальний | пеонові, пеону | пеонам |
| Знахідний | пеон, пеона | пеони, пеонів |
| Орудний | пеоном | пеонами |
| Місцевий | на/у пеоні | на/у пеонах |
| Кличний | пеоне | пеони |
пеон Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |