ПАС

ПАС¹, а, ч.

1. Те, чим підперізують одяг по талії (ремінь, шнур і т. ін.). Тогді добре було: їж хліб, хоч розпережи паса (Номис, 1864, № 679); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду (Досв., Гюлле, 1961, 109); // Дві з’єднані перемичкою смуги шкіри або брезентової тканини з пряжками для зв’язування і перенесення ручного багажу. Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев’язаному ремінними пасами (Ле, Міжгір’я, 1953, 8).

2. розм. Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. Вона.. одшматувала довгий пас з своєї підтички і з поміччю Остапа тісно зав’язала йому рану (Коцюб., І, 1955, 357); // Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. День був ясний, сонце тільки що підбилося; променясті паси косо перерізують усю хату (Мирний, III, 1954, 98); На худих кривих ногах красувалися тісні штани, права половина яких була у червоних та синіх пасах (Оп., Іду.., 1958, 408); * У порівн. Крізь вікна широкими пасами вливалося місячне світло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 28); // перен. Те, що тягнеться довго в часі або просторі. — Життє [життя] моє сталося єдиним, неперерваним пасом жалю, горя (Фр., VIII, 1952, 163).

◊ Де́рти (рі́зати, виріза́ти) паси́ з кого — катувати кого-небудь. — Дайте мені його в руки, то я з нього виріжу паси (Тич., І, 1957, 269).

3. техн. Довгий ремінь або спеціально зроблена смуга брезентової тканини чи іншого міцного матеріалу, що служить для передачі руху від одного шківа до другого. Стан і натяг пасів привода насоса з вентилятора треба перевіряти кожний день (Автомоб., 1957, 69); Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20).

ПАС², виг.

1. У деяких карточних іграх — заява про відмовлення брати участь у даному розиграші до наступної роздачі карт. — Віст! — сказав Книш. — Пас! — обізвався Рубець (Мирний, III, 1954, 147); Картярі заглиблені кожен у свої карти: — Пас, — сказав і другий. — В темну! (Головко, І, 1957, 437).

2. у знач. присудка, перен., розм. Не в силах, змушений відмовитись що-небудь робити. Щоб більше ж угодить коханці, Сказав [Юпітер]: "Дивися, як Троянці Од Турна врозтіч всі летять, Венера пас перед тобою: Од неї краща ти собою.." (Котл., І, 1952, 261); — Я пас. — І я пас… Сьогодні ми непитущі (Гончар, Тронка, 1963, 66).

ПАС^:3, а, ч., спорт. Передача м’яча, шайби і т. ін. кому-небудь з гравців своєї команди. Точний пас захисника.

ПАС⁴, а, ч. Певний рух гіпнотизера або такий, як у гіпнотизера, перед обличчям людини, яку він гіпнотизує. [Кальченко:] Сатано!.. (Робить паси над Павленком). Всі заніміли (Крот., Вибр., 1959, 502); * Образно. Хтось посилає свій привіт всій милій родині Кобилянських.., а комусь робить гіпнотизуючі паси в найбільш несподіваний спосіб (Л. Укр., V, 1956, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 83 - 84.

Пас, са, м.

1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80.

2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.

3) Полоса. Гол. Од. 58.

4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. Пасок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 99.