ПАРЕНИЙ

ПА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до па́рити¹. Хліб, як хліб, чи сухарі, Парені в окропі. Встань в окопі до зорі, Ляж собі в окопі (Мал., Звенигора, 1959, 151); [Чоловік:] Правдивий чорний хліб!.. Чотири рази печений, Чотири рази варений, Чотири рази парений (Олесь, Вибр., 1958, 426).

2. у знач. прикм. Розм’якшений, очищений і т. ін. парою, кип’ятком. Суліман метнувся, налив з череватої пляшки якоїсь червонавої рідини, від якої заносило пареним сіном (Вільде, Сестри.., 1958, 364).

3. у знач. прикм. Приготовлений у закритій посудині за допомогою пари. Харитон сплигнув з трибуни і пішов на своє місце — червоний, як парений рак (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 239); // у знач. ім. па́рене, ного, с. Те, що приготовлене за допомогою пари. Заметушилася старенька моя і почала виставляти на стіл печене і варене, смажене і парене… (Вол., Наддн. висоти, 1953, 206).

Па́рене молоко́ — молоко, приготовлене шляхом кип’ятіння і тривалого витримування в печі на легкому жару. Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (Горд., II, 1959, 285).

◊ Надоку́чити, як па́рена ре́дька — дуже, надзвичайно набриднути. За ці дні надокучив йому балакучий начальник, як парена редька (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 573).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 68.